Метод проектів у викладанні зарубіжної літератури
Журфікс як інноваційна креативна форма позакласної роботи
Журфікс « Вічне Місто і
його величний собор в житті митців»
Нет на
свете города красивее, чем Киев.
Михаил Булгаков
Нещодавно в рамках
Днів зарубіжної літератури в закладі відбувся черговий журфікс «Вічне Місто і його величний собор в житті
митців» для учнів 10-11 класів, присвячений історії Києва початку ХХ ст..
та Володимирського Собору.
Київ
здавна приваблював до себе. Йому присвячували найкращі свої твори митці різних
країн та епох. Михайло Булгаков…Михайло Врубель…Віктор Васнєцов… Анна Ахматова
і Микола Гумільов…Райнер Марія Рільке…Володимир Маяковський і Олександр
Вертинський…Олександр Блок та Борис Пастернак…. І всі вони зливаються у дзвінку пісню – пісню любові до нашої землі. Київ з
його самобутньою історією та культурою був і буде джерелом натхнення для
справжніх митців. На заході учням запропонували перегорнути щоденники, окремі
сторінки літопису Вічного Міста, які належать сьогодні усьому людству, і
пригадати…
Дехто з київських старожилів іще
пам’ятає традицію, що існувала до революції у Києві. В середині літа, 15 липня
за старим стилем, на день святого Володимира всі мешканці міста — від малечі до
старих, від шляхетних дам до поліцейських — вдягалися у біле вбрання.
Іменинниками почувалися не тільки ті, для кого цей день був «днем ангела», не
тільки викладачі та студенти Київського університету, патроном якого був святий
Володимир, а й усі, хто народився у Києві й не уявляв свого міста без
пам’ятника хрестителю Русі Володимиру і найкращого, за словами Михайла
Булгакова, місця у світі — Володимирської гірки. Та найголовніше — це було
храмове свято кафедрального Володимирського собору, який іще від часів тривалої
епопеї його будівництва та оздоблення став визначним духовним і культурним явищем
у житті киян.
Тому на журфіксі всіх присутніх
запросили побувати у Володимирському соборі в Києві, який об’єднав своєю
величчю багато закоханих у місто митців ближнього зарубіжжя.
Кияни жваво цікавились ходом робіт у
Володимирському соборі. Коли ж 20 серпня 1896 року у присутності
імператора Миколи II та його дружини відбулося освячення собору, він одразу
став знаменитим в усій тогочасній Росії — жоден, хто прибував до Києва, не
минав його. «Кишеньковий ілюстрований путівник по Києву та його околицях» 1906
року дещо пишномовно називає собор «священно-картинною галереєю нового Києва» і
радить неодмінно його відвідати. Зайдемо
до нього і ми …..
Варто лише зробити п’ять кроків і ти
опиняєшся в центрі Храму, який розписували відомі та
талановиті художники Віктор Васнєцов та Михайло Врубель.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.