Я

Я

Проектні технології в роботі вчителя зарубіжної літератури (опис досвіду)


Метод проектів у викладанні зарубіжної літератури


Журфікс як інноваційна креативна форма позакласної роботи


Журфікс « Вічне Місто і 

його величний собор в житті митців»

Нет на свете города красивее, чем Киев.
Михаил Булгаков
Нещодавно в рамках Днів зарубіжної літератури в закладі відбувся черговий журфікс «Вічне Місто і його величний собор в житті митців» для учнів 10-11 класів, присвячений історії Києва початку ХХ ст.. та Володимирського Собору.
Київ здавна приваблював до себе. Йому присвячували найкращі свої твори митці різних країн та епох. Михайло Булгаков…Михайло Врубель…Віктор Васнєцов… Анна Ахматова і Микола Гумільов…Райнер Марія Рільке…Володимир Маяковський і Олександр Вертинський…Олександр Блок та Борис Пастернак…. І всі вони зливаються у дзвінку пісню – пісню любові до нашої землі. Київ з його самобутньою історією та культурою був і буде джерелом натхнення для справжніх митців. На заході учням запропонували перегорнути щоденники, окремі сторінки літопису Вічного Міста, які належать сьогодні усьому людству, і пригадати…
Дехто з київських старожилів іще пам’ятає традицію, що існувала до революції у Києві. В середині літа, 15 липня за старим стилем, на день святого Володимира всі мешканці міста — від малечі до старих, від шляхетних дам до поліцейських — вдягалися у біле вбрання. Іменинниками почувалися не тільки ті, для кого цей день був «днем ангела», не тільки викладачі та студенти Київського університету, патроном якого був святий Володимир, а й усі, хто народився у Києві й не уявляв свого міста без пам’ятника хрестителю Русі Володимиру і найкращого, за словами Михайла Булгакова, місця у світі — Володимирської гірки. Та найголовніше — це було храмове свято кафедрального Володимирського собору, який іще від часів тривалої епопеї його будівництва та оздоблення став визначним духовним і культурним явищем у житті киян.
Тому на журфіксі всіх присутніх запросили побувати у Володимирському соборі в Києві, який об’єднав своєю величчю багато закоханих у місто митців ближнього зарубіжжя.
Кияни жваво цікавились ходом робіт у Володимирському соборі.   Коли ж 20 серпня 1896 року у присутності імператора Миколи II та його дружини відбулося освячення собору, він одразу став знаменитим в усій тогочасній Росії — жоден, хто прибував до Києва, не минав його. «Кишеньковий ілюстрований путівник по Києву та його околицях» 1906 року дещо пишномовно називає собор «священно-картинною галереєю нового Києва» і радить неодмінно його відвідати.  Зайдемо до нього і ми …..
   Варто лише зробити п’ять кроків і ти опиняєшся в центрі Храму, який розписували відомі та талановиті художники Віктор Васнєцов та Михайло Врубель.
  

Презентація нової книги 

"Він любив Вас, люди!" 

Доля лікаря Казимира Дубровського"






Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.